Український державний інститут культурної спадщини (УДІКС) заснований в 1995 році (до 2017р. – Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України), на теперішній час належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України.
Основні завдання, що виконує УДІКС:
– участь у розробленні та виконанні державних програм у галузі охорони культурної спадщини;
-розроблення проектів консервації, реставрації, регенерації (ревалоризації, реабілітації, пристосування) пам’яток і об’єктів культурної спадщини;
– розроблення планів управління об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
– розроблення планів організації територій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій;
– розроблення історико-містобудівної та науково-проектної документації (історико-архітектурних опорних планів історичних населених місць, проектів зон охорони пам’яток культурної спадщини);
– науково-технічні розробки щодо розміщення об’єктів нового будівництва і реконструкції в межах історичних ареалів історичних населених місць;
– розроблення облікової документації на пам’ятки та об’єкти культурної спадщини;
– підготовка методичних рекомендацій і наукових обґрунтувань до проектів нормативно-правових актів з питань популяризації, охорони та збереження культурної спадщини;
– створення наукових та науково-технічних розробок з метою узагальнення світового та вітчизняного досвіду діяльності у сфері популяризації, охорони та збереження нерухомої культурної спадщини та вироблення нових стратегій і методик;
– розроблення методичних рекомендацій щодо популяризації культурної спадщини шляхом проведення заходів щодо її збереження (консервації, реставрації, реабілітації, регенерації, музеєфікації, пристосування, утримання та використання в культурно-просвітницьких цілях пам’яток культурної спадщини);
– науково-методична та консультативна допомога установам, організаціям, вищим навчальним закладам у проведенні та впровадженні наукових досліджень з питань охорони, збереження та популяризації об’єктів культурної спадщини;
– науковий супровід формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України та електронних баз даних об’єктів культурної спадщини, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
– здійснення моніторингу стану культурної спадщини;
– проведення дослідницьких експедицій;
– здійснення науково-технічної експертизи стану збереження об’єктів культурної спадщини та науково-технічної документації проектів консервації, реставрації, реабілітації, регенерації пам’яток і об’єктів культурної спадщини та з інших питань охорони та збереження нерухомої культурної спадщини;
– внесення пропозицій щодо занесення об’єктів культурної спадщини до Списку всесвітньої спадщини та підготовка номінаційних досьє;

Виконані роботи:
УДІКС розроблено науково-проєктну документацію щодо визначення меж територій та буферних зон низки об’єктів України, внесених до Списку всесвітньої спадщини:
– «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра»
– «Дерев’яні храми Карпатського регіону України та Польщі» Західна Україна
– «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації у м. Чернівці» м. Чернівці

Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів історичних міст, занесених до Списку історичних населених місць України:
Києва, Луцька, Вінниці, Кропивницького, Одеси, Запоріжжя, Чернівців, Херсона, Євпаторії, Ізмаїла, Керчі, Каховки, Бара, Василькова, Виноградова, Волочиська, Горлівки, Городка, Деражні, Коропа, Корця, Лисичанська, Мелітополя, Миргорода, Нікополя, Оріхова, Сатанова, Сімеїза, Сум, Токмака.

Проєкти генеральних планів розвитку заповідників:
– Національного заповідника «Хортиця»
– Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
– Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» (коригування);
Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»
– Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (коригування)
– Державного історико-культурного заповідника «Тустань» (коригування проекту меж заповідника)

Проєкти планів організацій територій:
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»
– Державного історико-культурного заповідника «Посулля»
– Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
– Національного заповідника «Херсонес Таврійський»
Шевченківського національного заповідника у м. Каневі

Концепції планів організації територій:
– Державного історико-культурного заповідника у м. Бахчисарай
– Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника;
– Національного заповідника «Софія Київська»
– Національного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка»

Зони охорони пам’яток (2020 рік):
– межі та режими використання території та охоронних зон пам’яток м. Вінниці (комплексні, пооб’єктові);
– межі і режими використання території та зон охорони пам’ятки монументального мистецтва, історії національного значення «Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим при виконанні службових обов’язків», м. Київ;
– визначення меж зон охорони пам’яток та режимів використання територій за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 9;
– зони охорони пам’ятки архітектури національного значення «Хімічний корпус університету» та пам’ятки архітектури місцевого значення «Будівля окружного суду», розташованих на проспекті Дмитра Яворницького, 36 та 38 у м. Дніпро;
– зони охорони пам’ятки історії національного значення будинок міської
садиби ХІХ ст., де народилась О. П. Блаватська і жила династія Фадєєвих охоронний №040025 вул. Князя Ярослава Мудрого, 11 в м. Дніпро;
– зони охорони пам’ятки національного значення Госпітальне укріплення (Київська фортеця) з визначення меж та режимів використання, м. Київ;
– зони охорони комплексу казенного винного складу №1 на вул. Кудрявській 14,16 – щойно виявленого об’єкту культурної спадщини з визначенням меж і режимів використання, м. Київ;
– зони охорони Башти №4 та стіни по вул. Старонаводницькій, 2 – пам’ятки національного значення Київська фортеця з визначенням меж та режимів використання, м. Київ
– зони охорони Вокзал залізничний – пам’ятки архітектури в м. Києві на площі Вокзальній 1 з визначенням меж та режимів використання;
– зони охорони Будинок прибутковий – пам’ятка архітектури в м. Києві по вул. Левандовська 12, Будинок прибутковий
– пам’ятка архітектури в м. Києві по вул. Левандовська 8/15, Флігель житловий – пам’ятка архітектури в м. Києві по вул. Левандовська 8-б визначенням меж та режимів використання

Розробка науково-проєктної документації
– на реставрацію пам’ятки архітектури національного значення на вул. Лаврській 19 у м. Києві з пристосуванням під національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
– на пам’ятку архітектури місцевого значення Паспорт опорядження фасадів у складі проекту «Ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду (реставрація 1-го поверху) «Нежитлового будинку, 1910-1911 рр.» по вул. Ярославів Вал, 14-А у м. Києві
– «Ремонтно-реставраційні роботи фасаду пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишнє повітове Казначейство» по вул. Дворцовій, 22-а у м. Кропивницькому»
– щодо реставрації скульптури «Робітник та селянка» на фасаді будівлі залізничного вокзалу (пам’ятки архітектури місцевого значення) по проспекту Соборному, 6-Г у м.Запоріжжя
– на реставрацію Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пам’ятки архітектури національного значення (охор. №34) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60
– на реставрацію Наукової бібліотеки імені М. Максимовича, покрівлі та історичної частини муру з боку бульв. Т. Шевченка (охор.№18) за адресою: м. Київ, вул.Володимирська, 58
– на реставрацію та капітальний ремонт Хімічного корпусу, покрівлі та фасадів за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 12 А-В
– на ремонтно-реставраційні роботи фасаду будівлі ДП «Дирекція будинку художніх колективів» по вул. Ярославів вал 36 у м. Києві

На постійній основі виконується робота з дослідження та забезпечення об’єктів культурної спадщини обліковою документацією та пам’яткоохоронними договорами.
Виконується надання експертних висновків щодо проектів реалізації містобудівних перетворень в буферних зонах об’єктів ЮНЕСКО та на території історичних ареалів міст.